Варто знати, що батькам не потрібно говорити при дітях.
Психологи завжди рекомендують спокійно вирішувати проблеми та сварки. Це не для створення «рожевого світу». Діти надто чутливо та близько сприймають сварки батьків, бояться їх, адже відчувають себе винуватцями цього. А потім вже намагаються сприйняти позицію одного з батьків та насторожено ставляться до другого.
Тому, якщо є нагальна потреба вирішити певні питання, то найкращий спосіб – усамітнитись.
З тих же причин варто уникати таких фраз:
- «ти вся в свого батька/маму» у зневажливому та образливому контексті;
- «твій батько/мама все життя мені зіпсував/ла»;
- «ну ось іди до свого батька/мами, а до мене більше не підходь»;
- «я його терплю лише через тебе»;
- «ти можеш хоч щось зробити правильно, чи ти такий як твій батько/мати».
Саме цими фразами ви говорите про «наче» провину дітей, перекладаєте все на них. Ця неправильна позиція може призвести до травми на довгі роки.
Не потрібно говорити погано про своїх рідних, бабусь і дідусів. Часто батьки скаржаться, що діти не хочуть проводити з ними час, кричать або зневажливо ставляться. Це все є наслідком того, що колись ви погано говорили за них при дитині, думаючи що вона у свої 3 або 5 років нічого не розуміє.
Пам’ятайте, що дитина любить вас обох. І як би ви не сварилися, їм складно це сприйняти та зрозуміти. Захищайте його почуття, адже у дітей надто тонка психіка.
Залишайтеся найкращими для своїх дітей на довгі роки!
