Останнім часом активно розвиваються дослідження про можливість існування життя на Марсі. Університет Ратгерса проводить новий експеримент про спроможність живих організмів існувати на певній ділянці планети. Вони дійшли до висновку, що швидше за все, ця земля знаходиться на глибині кількох кілометрів під її поверхнею.
Дослідники вважають, що життєва ділянка знаходиться на глибині через танення підповерхневих товстих крижаних щитів, яке ще доповнюється та підживлюється геотермальним теплом.
Сонце є великий термоядерний реактор, який породжує енергію шляхом перетворення водню в гелій. Частота цих реакцій збільшувалась та відбувалась сильніше, що призвело до освітлення і зігрівання зіркою поверхонь та планет навколо неї. Ще близько 5 мільярд років тому клімат Марса був занадто холодним для появи невеликої кількості води, проте, минувши 1 млрд року, сонце стало слабкішим і це могло спричинити до появи на планеті рідкої води.
Вагомими чинниками, які вплинули на цей процес були й русла древніх річок і мінерали, пов’язані з водою. Припускають, що на цій планеті було багато мілкої води: від 4 до 3,6 млрд років тому. Але це лише припущення, яке вважають протиріччям між кліматичними моделями та геологічним літописом.
На планетах Земля, Марс і Венера хімічні елементи такі, як уран калій і торій виділяють енергію в результаті радіоактивного розпаду. При такому факті вода може утворюватися через танення на дні товстих крижаних щитів, навіть якщо Сонце буде при слабкій активності.
Було проведено ряд досліджень щодо питання нагрівання планети за допомогою геотермального тепла в минулому. Тоді з’ясували, що важливими умовами для підповерхневого плавлення були повсюдними на стародавньому Марсі.
